безліч

(незліченна кількість кого / чого-н.), безлік, купа, рій, сонм(и), сонмище, хмара; маса, море, сила, сила-силенна, без ліку-міри, натовп; леґіон (зазв. про живі істоти); мільйон, мільярд(и), міріа[я]ди мн., тисяча[і]

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • безліч — 1) род. і, ж. Дуже велика, незліченна кількість кого , чого небудь. 2) присл. Дуже багато …   Український тлумачний словник

  • безліч — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • кишіти — ши/ть, недок. 1) Безладно рухатися в різних напрямах; комашитися, роїтися (у 1 знач.) (про безліч комах, тварин, людей). 2) ким, чим. Вміщувати безліч живих істот, що безладно рухаються, бути переповненим ними; бути у великій кількості; роїтися… …   Український тлумачний словник

  • кінець — I нця/, ч. 1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. •• В оби/два кінці/ туди й назад. Добіга/ти кінця/… …   Український тлумачний словник

  • вузлова лінія відношень міри — єдність безперервності ( лінія ) і перервності ( вузли ) у процесі змін явищ на основі переходу кількісних змін у якісні К. ожне явище має певну міру, у межах якої воно може існувати як дане, якісно визначене. Порушення її веде до нової якості і… …   Філософський енциклопедичний словник

  • Околичная шляхта — Околичная шляхта (другое название застенковая шляхта) мелкопоместная шляхта, представители которой владели приусадебными хозяйствами, но не имели крестьян и поэтому сами трудились на своей земле. Представители этой шляхты образовывали целые… …   Википедия

  • аерозоль — ю, ч. 1) Безліч найдрібніших частинок якої небудь речовини, розпилених у газі або газуватому середовищі. 2) Лікарський, хімічний, косметичний і т. ін. рідкий препарат, який міститься під тиском у спеціальній упаковці з розпорошувачем …   Український тлумачний словник

  • безлік — у, ч., рідко. Те саме, що безліч …   Український тлумачний словник

  • біс — I а, ч. 1) Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2) Уживається як лайка. •• Де в бі/са! уживається як заперечення, спростування у… …   Український тлумачний словник

  • гибель — I і ги/біль, і, ж. 1) Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька). 2) чого, перен., розм. Велика кількість; сила силенна, безліч. II бля, ч., діал. Рубанок …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.